30 Жов

 

Цікава зустріч…
Саме так, 28 жовтня студенти Податкового коледжу та предаставники молодіжного патріотично-правового руху «ХОМА» мали змогу долучитися до обговорення програми «Життя без обмежень», яку запропонував австралієць Нік Вуйчич. Справді його думки спонукають до життя, до самого бажання жити, мріяти і вірити:
«Я вдячний, що я живу. Я думав, що ніколи не одружусь і не буду мати дітей, але знаєте що- мрії збуваються. Прекрасні речі відбуваються тоді, коли ви віддаєте кламки свого життя для цього. Іноді, коли ви пробуєте щось – у вас не виходить, але це не означає, що ви невдаха. Мої батьки мене це навчили, вони казали: будь вдячний за свою маленьку ніжку.
Коли ми усвідомлюємо, що ніхто не є більш важливим ніж ти – ми отримуємо цінності. Коли ми побачимо сьогоднішній світ, нерівномірне розподілення грішми, корупцію, голод, війни- це через те, що світ вірить у те, що є люди, які менш цінні. Цінувати все, що маємо, бути доброчесним, бути щедрим, навіть якщо є не всі можливості для цього.

Не означає, що всі багаті люди прийшли до свого багатства через чесність, але і не означає, що багаті люди не можуть бути не чесними.

Потрібно перше впасти і потерпіти невдачу , аби виконати стрбок вгору.
Майте великі мрії.
Я хочу,шоб ви знали, що я щасливий.
Самі щасливі люди на світі це ті, які найбільше вдячні.
Не потрібно чекати від людей добра, випромінюйте самі добро.
Коли хтось судить мене через те, як я виглядаю, вони не є моїми друзями.
Дехто з вас коли дивитесь в дзеркало-ви самі себе засуджуєте, вам не подобається фігура, вам потрібні м’язи, але треба розуміти свою цінність. Якщо ви мені принесли біль-я не буду вашим другом, але я прощу вас. Тому що якщо я не прощу- я буду на душі мати великий камінь. Можливо, їм все одно, але я буду перейматись через це.
Люби кожного, незважаючи ні на що.

Коли я був дитиною і дивився вперед- я не знав, що зі мною буде і що попереду, але в Бога був план: буду спікером, адвокатом, батьком, генералом в Божій армії, який стоїть в воротах пекла і розвертає людей назад в рай.

Голоси казали: ти потворний, просто здайся, немає ніякої надії і цінності, і у віці 10 років я намагався втопитись в ванній, я думав,що це був останній вечір в житті, але сім’я мене любила і вірила в мене; казали, що я прекрасний; сім’я казала не здавайся ніколи, не залишай Бога і через те, що вона сказала, саме моя сім’я- ми віримо в тебе.
Слова можуть врятувати душу і вони мене врятували. А потім допоміг мені зрозуміти, що я є прекрасним, таким , який я є, якщо я не отримую чуда- значить я сам є чудом.

Ти маєш вірити!
Простіть самі себе за все, дайте собі шанс , повірте в себе, мрійте і вірте, навіть тоді, коли вас щось не виходить.
Якщо я не є вірним з тим, що мені дано, якщо не дбаю про людей, якщо я не щедрий, я хочу, щоб Україна досягла свого повного потенціалу як країна і проходяти череш перешкоди, працюючи треба робити наступне: максимізуйте те, що ви маєте зараз , багато людей як мають руки і ноги не доходять до свого потенціалу, бо відчувають шо їм все дано і коли в вас все -ви є не вдячні.
Незважаючи ні на що продовжуй рухатись день за днем.
Чому Бог не дасть мені добра, чому Бог позволяє злу творитись, хочу вам сказати, що Бог вас завжди любить, щоб не сталось, так само він і любить Україну.
Не здавайтеся і не забувайте Бога, можливо і Бог віддасть ваше тепло вам від себе. Хочу сказати для мене велика привілея і радість приїхати сюди знову в вашу країну і вперше приїхати до Львова.

Дякую всім які тут і зараз. І дякую Богу.»